Пенсія Дядька Сема. Як в Україні запускають накопичувальну пенсійну систему

В уряді все голосніше заявляють про крах діючої моделі пенсійного забезпечення та обіцяють незабаром запустити нову пенсійну систему.

Чого очікувати від пенсійної реформи тим, хто ще розраховує отримувати пенсію і доживати старість в Україні – аналізують Kazim.info.

Похмуре вангованіе прем’єра

4 вересня під час присвяченого малому і середньому бізнесу “Форумі МСП. Перезавантаження “прем’єр-міністр Денис Шмигаль заявив про вичерпання ресурсу нинішньої пенсійної системи.

“Реально розуміючи демографічний прогноз розвитку України, я розумію, що для більшості тих, хто сидить в цьому залі сучасна пенсійна система не зможе забезпечити пенсію, навіть тисячу гривень. Ми зобов’язані перейти на накопичувальну , – заявив Шмигаль, звертаючись до присутніх на заході.

На думку глави Кабміну, для створення нової пенсійної системи потрібно створювати внутрішню інфраструктуру фондового ринку і спиратися на фінансові ресурси всередині країни.

Ми повинні створити фондовий ринок для бізнесу та фізичних осіб в Україні, тому що це ресурс, який ми шукаємо ззовні, а в Україні лежать мільярди доларів. Тому це пріоритет, ми цим будемо займатися “, – зазначив прем’єр.

Ще в кінці травня Шмигаль анонсував, що підготовка до впровадження в Україні накопичувальної пенсійної системи може завершитися вже до кінця поточного року. Ще до публікації будь-яких подробиць майбутньої пенсійної реформи, тема викликала жвавий в суспільстві. Пам’ятаючи про низку всіх попередніх “реформ”, що супроводжуються збільшенням пенсійного віку і мінімально необхідного трудового стажу для отримання пенсійних виплат, громадяни без особливого ентузіазму сприйняли презентацію чергового плану трансформації системи.

Масла у вогонь панічних настроїв в суспільстві додала заява одіозною головуючого комітету Верховної Ради з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галини Третьякової . Депутат від “Слуги народу” запропонувала ліквідувати Пенсійний фонд України, передавши його функції Міністерству фінансів, Державному казначейству, або реорганізувати ПФУ разом фондами соціального страхування і безробіття в Національне страхове агентство. Втім, далі рівня інформаційного галасу в ЗМІ цю пропозицію поки що не пішла.

Проте, з діючої пенсійної системою дійсно потрібно щось робити. 4 вересня прес-служба ПФУ , що дефіцит фонду за вісім місяців поточного року зріс до 15, 9 млрд гривень. В цілому, з 299,6 млрд гривень доходів Пенсійного фонду за січень-серпень, 121,9 млрд гривень склали кошти з державного бюджету на фінансування пенсійних програм. Тобто, грубо кажучи, нинішня пенсійна система забезпечує всього до 60% бюджету ПФУ.

Діюча солідарна модель тільки на дві третини забезпечує витрати фонду, і це з урахуванням вкрай низького рівні пенсійних виплат. Станом на липень 2020 року, в країні налічувалося 11,24 мільйонів пенсіонерів. 17% з них отримували пенсії до 2 тис. Гривень, а ще 45,9% отримували від 2 тис. До 3 тис. Гривень. Середній розмір пенсії в Україні склав майже 3,4 тис. Гривень (або всього близько 122 доларів).

Реформа від “неякісних” авторів

Солідарна пенсійна система, як і всі в Україні, пов’язане з поняттям “солідарності”, непрацездатна в умовах нинішньої економічної моделі. Економіка по типу “аграрної наддержави” просто не здатна дозволити собі утримувати солідарну пенсійну систему.

Як подолання проблеми влада пропонує впровадити накопичувальну модель, рекламуючи це рішення як таке собі Wunderwaffe (чудо-зброю), здатне перезавантажити всю пенсійну систему. Однак насправді це мало схоже на панацею, а скоріше нагадує чергову реформаторську байку на зразок страхової медицини , яка врятує систему охорони здоров’я.

Основу пенсійної реформи в інтерпретації діючої влади представляє законопроект №2683 “Про загальнообов’язкове накопичувальному пенсійному забезпеченні” . Хедлайнером проекту закону виступає вже згадана Галина Третьякова, нардеп від “Слуги народу” і автор скандальної “дисертації з соціальної євгеніки” на тему “неякісних дітей”.

В якості аргументів необхідності проводити пенсійну реформу автори законопроекту наводять гнітючі дані демографічного прогнозу ООН по Україні.

“За умови збереження поточних показників народжуваності смертності та міграцій, ООН прогнозує зменшення чисельності населення України до 2050 р . на 28%, а частка осіб у віці 60 років і старше зросте до 32% “ < span style = "font-weight: 400">, – зазначено в пояснювальній записці до документа.

Проект закону передбачає, що від нарахованої працівникові зарплати на його індивідуальний пенсійний рахунок буде переводитися мінімум 1% (за бажанням відсоток може бути збільшений), а роботодавець зобов’язаний буде перераховувати на той же рахунок 2 % від зарплати. Законодавці передбачають поступове підвищення відсотків відрахувань на пенсійний рахунок. У 2021 році цей показник становитиме 3%, в 2030 році – 4%, в 2040-м – 6%, а в 2050-му – 7%. Це другий етап реформи.

акумулювати всі пенсійні відрахування повинні будуть в створеному Пенсійному казначействі. У свою чергу, авторизовані компанії з управління активами Пенсійного казначейства або авторизовані недержавні пенсійні фонди будуть оперувати пенсійними коштами, інвестуючи їх у різні легальні види діяльності. Простіше кажучи, отримали спеціальні ліцензії компанії і приватні фонди будуть використовувати пенсійні гроші, інвестуючи їх певний бізнес.

Третім етапом реформи стане впровадження системи недержавного пенсійного забезпечення, яка базується на засадах добровільної участі громадян.

Де-факто, мова йде про поступову ліквідацію державної функції пенсійного забезпечення і перетворення її в комерційну послугу.

криворукості модель псевдонакопленія

Головне науково-експертне управління Верховної Ради зробило ряд вкрай важливих критичних зауважень до пропонованої в законопроекті моделі загальнообов’язкового накопичувального пенсійного забезпечення (ОНПО).

Фахівці вказують на досить несприятливий час для впровадження подібних ініціатив.

Зазначений процес повинен починатися тільки після об’єктивного визначення факту зростання економіки в Україні, що дасть можливість ефективного розміщення і використання коштів накопичувальної пенсійної системи, оскільки в іншому випадку зібрані кошти не дадуть бажаної для нормального функціонування цієї системи прибутку, що призведе до дискредитації самої ідеї такого страхування “.

Експерти вказують, що дослідження 14-ти річного досвіду існування в Україні недержавної системи пенсійного забезпечення говорять про її неефективність. Це пов’язане з тим, що більшість населення України не відкладає гроші або не має можливості відкладати на пенсію, мало або зовсім нічого не знає про недержавні пенсійні фонди, погано орієнтується в фінансових питаннях в цілому і в інвестиціях зокрема, а також не довіряє фінансовим установам .

Фахівці управління ВР призводять вкрай цікаві відсилання до досвід країн Східної Європи, які також намагалися трансформувати модель солідарної пенсійної системи.

На прикладах конкретних країн фахівці Ради ілюструють невдалі приклади впровадження накопичувальних систем, які згодом реконструювали назад в рамки солідарної пенсійної моделі.

При цьому проблеми виникали з поверненням коштів громадян. В Угорщині пенсійні накопичення осіли в приватних фондах, навіть були націоналізовані державою. У 2016 році Чехія і зовсім оголосила про ліквідацію другого рівня накопичення, який проіснував менше 3-х років.

Експерти також описую досвід Прибалтики, ближчий Україні за рівнем “заможності”: “ У Литві і Латвії ставку внесків до другого рівня пенсійної системи протягом декількох років знижували до 2% від зарплати, а в Естонії звели до нуля “.

Вкрай цікавий досвід сусідньої Польщі.

“У Польщі в лютому 2014 через введені державою обмежень на форми інвестування фондами страхування, останні почали отримувати негативну прибутковість (зокрема, було заборонено інвестувати в державні облігації, а попередні інвестиції необхідно було безоплатно повернути державі для скорочення державного боргу).

Впоследствии польское правительство дал гражданам срок в три месяца на возвращение в солидарную систему по молчаливому согласию, если не будет заявлено об отказе, и продолжает в дальнейшем такую ​​практику”, – указано в отчете научно-экспертного управления. 

Дуже цікава примітка експерти роблять щодо поширення обов’язкової системи пенсійного накопичення на громадян, передпенсійного віку. “ Сумнівним виглядає пропозиція про введення обов’язкової участі в ОНПО всіх категорій працюючих осіб до досягнення ними пенсійного віку, особливо, що стосується осіб, яким до досягнення пенсійного віку залишилося менше 10 років, оскільки настання для них позитивного результату від участі в зазначеному вигляді пенсійного забезпечення проблематично “.

Таким чином фахівці дуже тонко натякають, що ця категорія громадян залишиться без належних виплат і “не вписується” в параметри реформи. Дуже схоже на реформаторську “схему”, яка описує “кидалово” на пенсійні виплати тих, кому перевалило за 50. Дійсно, можна проявити патріотичну позицію і залишитися без пенсії, фінансово не обтяжуючи Батьківщину, а ще патріотичнішими до пенсії взагалі не доживати .

Науково-експертне управління вважає, що пропонована модель накопичувальної системи порушує Конституцію і вимагає більш детального обґрунтування з точки зору ефективності її функціонування.

Пенсійний мішечок Дядька Сема

Раніше Kazim.info вже на рівні оперування пенсійними коштами керуючими компаніями і приватними пенсійними фондами.

Ключовим моментом є відсутність в Україні економічної бази під неурядові інститути, які будуть займатися інвестуванням пенсійних коштів. Ми повертаємося до заклику прем’єра Шмигаль створити фондовий ринок для бізнесу та фізичних осіб. Але про яке фондовому ринку може йти мова, якщо в Україні немає економічної основи для його функціонування.

Можна створити хоч десять фондових бірж з барвистими і патріотичними назвами, а легально і відносно безпечно вкласти кошти все одно буде нікуди . Зараз навіть державні банки уникають відкриття будь-яких серйозних кредитних ліній для реального сектора економіки. Єдиними інструментами, в які зараз ще вкладають в Україні, є облігації внутрішньої державної позики та депозитні сертифікати Національного банку.

Наведений в тих же висновках Головного науково-експертного управління ВР досвід Чехії, Угорщини і Польщі каже про очевидні речі. У невеликій замкнутій системі національної економіки неможливо створити ефективну систему пенсійних накопичень, зважаючи на недостатність економічного базису для її функціонування. Якщо подібний експеримент з тріском провалився в Польщі, то що говорити про Україну з її примітивної сировинної моделю економіки .

Подібну накопичувальну пенсійну систему в Україні можна вибудувати лише під західні фінансові компанії. Якщо реформа націлена саме на такий результат, то вся система пенсійного забезпечення країни буде віддана на відкуп фінансових спекулянтів та інших “інвестиційних пройдисвітів”. У кращому випадку, пенсії українців будуть залежати від кредитних міжнародних інституцій та банків. У гіршому – від узагальненого Сороса, блейзера або Баффета.

Підпишіться на щоденну еmail-розсилку від творців газети номер 1 в Україні. Щовечора у вашій пошті найважливіше, ексклюзивне і корисне. Підписатися .