У чиїх інтересах Національний банк запустить друкарський верстат?

Високий рівень волатильності валютного ринку в минулому місяці і на початку квітня “Ванга” ще більш серйозне закручування кризової спіралі.

Втім, крім негативного впливу “хворий” зовнішньоекономічної кон’юнктури, погіршити ситуацію можуть іноземні фінансові спекулянти. Сьогодні вони виконують роль мавпи, а граната в їх руках – гривневий портфель облігацій внутрішньої державної позики. Але ситуація виглядає ще більш загрозливою через те, що НБУ цієї “мавпі” прислуговує. У чому це проявляється – в розборі ” Весті.ua “.

Дивний березневий курс

За минулий місяць національна валюта пережила досить стрімкий процес девальвації, знецінити з 24,5 гривень за долар до позначки в 28,06. Зараз гривня зміцнилася в діапазоні 27,10 – 27,20. “Весті.ua” вже гривневих ОВДП.

З 3 по 10 березня нерезиденти продали облігацій на 1,8 млрд гривень (700 млн доларів), скоротивши портфель зі 127,1 млрд грн до 125,3 млрд. За цей період тиск на гривню істотно зросла . Щоб утримати позиції нацвалюти, Національний банк витратив величезну суму в 2,1 млрд доларів з міжнародних резервів . Старання НБУ не пройшли даром, рівно до 10 березня гривня утримувалася у відносно вузькому коридорі 24,59 – 24,93 гривень за долар. Ці старання нацрегулятора більше нагадували операцію “Прикриття” для безболісного фіксування прибутку нерезидентами при скиданні паперів.

Уже 11 березня долар почав різко дорожчати з 24,92 днем ​​раніше і закріпився на позначці в 25,31 гривень безпосередньо 11 числа. Загалом березневому графіку пари долар-гривня, можна виділити кілька схожих періодів. В цей час прогресія долара помітно затримувалася в певному курсовому діапазоні два-три дні і далі тривала впевненим ослабленням гривні. Такими були проміжки 12-14, 20-23 і 27-30 березня.

З офіційних даних НБУ від 6 квітня стало зрозуміло, що з 10 березня іноземці ще скинули паперу більш ніж на 7 млрд гривень, скоротивши обсяг портфеля до 118,1 млрд гривень. Таким чином, за минулий місяць, іноземці продали близько 10 млрд гривень ОВДП, що стало одним з важливих драйверів девальвації гривні.

НБУ поводився весь місяць більш ніж дивно. Його виходи на міжбанківський ринок з пропозицією долара ніби створювали короткострокові “вікна” для сприятливого скидання спекулянтами чергових порцій ОВДП. Схоже, що ці дії були скоординовані і про них домовилися заздалегідь.

Тимчасове затишшя і втеча капіталу через вузький коридор

Нерезиденти активно скидали гривневі папери і конвертували виручку в долар, підвищуючи цим попит на валюту, але гривня продовжувала впевнено зміцнюватися. Це пояснюється рядом факторів:


  • зниженням попиту на імпортні товари і потреби імпортерів у валюті;

  • продаже доллара НАК “Нафтогазом”; 

  • продажем доларової виручки металургами і аграріями, які купують гривню під фінансування посівної кампанії;

  • витрачення населенням валютних заощаджень в період карантину (в тому числі, які повернулися в країну трудових мігрантів).

Однак ці фактори тимчасові і можуть тривати до завершення карантину. Після скасування обмежувальних заходів і з початком відновлення ділової активності, гривня може випробувати серйозний тиск через зростаючого попиту на валюту. До того ж, негативні тренди наростаючою світової економічної рецесії будуть тільки посилюватися .

Зараз у всьому світі спостерігається міграція фінансового капіталу з країн, що розвиваються, а точніше сказати, з високоризикових ринків. За даними МВФ, до кінця березня з таких країн було виведено понад 80 млрд доларів.

Гроші біжать в менш прибуткові, але більш “тихі гавані”, де можна перечекати кризовий шторм з мінімальною втратою цінності активів. Таким “острівцем” спокою традиційно є цінні папери Казначейства США з терміном обігу в 10 і 30 років. Інший традиційний варіант збереження вартості коштів – вкладення в золото. У тому числі через це зараз спостерігається зростання вартості благородного металу на тлі передкризового наростаючого попиту. Ціни на золото досягли восьмирічного максимуму, склавши 1711,4 доларів за унцію.

Спекулянти досить завбачливо вкладалися в короткострокові облігації терміном обігу 3-6 місяців. Але високі ставки прибутковості, які перевищували 20%, пробудили у нерезидентів апетит. Вони почали активно скуповувати ОВДП терміном обігу від одного до трьох років і навіть більше “довгі” облігації. У розпал кризи спекулянти виявилися нездатними швидко ретируватися. Тримачі понад 100 млрд гривень в українських ОВДП з великим задоволенням давно б пішли з ринку цінних паперів України. Але не їх втечі перешкоджають дві обставини.

По-перше, небажання терпіти збитки і екстрено скидати українські цінні папери за викидними цінами.

По-друге, відсутність платоспроможного попиту на вторинному ринку цінних паперів України.

Вітчизняний вторинний ринок вкрай нерозвинений і малорухомий – нерезидентам просто нікому швидко продати ОВДП. Головними власниками облігацій є НБУ і пул державних банків. Частка юросіб і фізосіб, які володіють портфелями ОВДП, в загальному обсязі дуже незначна – 51,8 млрд гривень і 8,5 млрд гривень відповідно.

Іноземцям потрібен достатній обсяг гривневої ліквідності на ринку, який зможе швидко “звільнити” їх від тягаря утримання ОВДП. При цьому, вони не понесуть великих фінансових втрат від уцінки паперів, швидко конвертують гривню в долар і втечуть в місця тихіше. І такий багатий покупець може з’явитися, врятувати доходи фінансових спекулянтів, нажитих “непосильною працею”, і з яких не були сплачені податки. Використовуючи підписані Україною міжнародні договори, нерезиденти не платять податки з операцій по українськими ОВДП на підставі положень про уникнення подвійного оподаткування.

“Друзі” української фінансової системи

Припущення і підозри щодо “договірних” НБУ і нерезидентів зовсім не є оскаженілої конспірології. В кінці березня один з найбільших банків з іноземним капіталом “Citibank Україна” заявив про виплату 2 млрд гривень дивідендів акціонерам фінустанови. Де-факто, мова йде про виведення грошей з України.

Цікаво, що це повідомлення з’явилося відразу після звернення до банків першого заступника глави НБУ Катерини Рожкової , озвучив рекомендації нацрегулятора. Рожкова закликала не виплачувати дивіденди і не виводити гроші з України в розпал кризи і карантинних заходів, пов’язаних з протидією поширення коронавируса.

Можна припустити, що виплата “Citibank” прибутку акціонерам є фіксуванням і виведенням доходів від спекуляцій з ОВДП. У 2019 року в ЗМІ спливала інформація щодо часткою і власників українських цінних паперів. У їх числі:


  • “Citigroup” (75% від загальної частки держоблігацій);
  • “ICBC Standard Bank” (10%);
  • “Goldman Sachs” (7,5%);
  • “Merrill Lynch” (4,2%);
  • “JPMorgan Chase” (2,6%).

Раніше “Весті.ua” вже , яка, за “випадковим” збігом обставин, є держателем левової частки українських ОВДП.

Зовсім не дивно, що “Citibank Україна” публічно “послав” НБУ з його рекомендаціями щодо утримання від виплат дивідендів. У Раді самого Нацбанку також є вельми неоднозначні фігури. Наприклад, Олександр Петрик , який працював заступником виконуючого директора від імені України при штаб-квартирі МВФ у Вашингтоні. Сам глава правління НБУ Яків Смолій працював першим заступником у екс-глави Нацбанку Валерії Гонтаревої і вважається її надійним кадром і послідовником. Саме Гонтареву пов’язують з обслуговуванням інтересів зовнішніх фінансових гравців на ринку цінних паперів України через скандально відому групу “Інвестиційний Капітал Україна” (ICU).

Чи не для держбюджету “невинність” друкарського верстата берегли

8 квітня глава НБУ Яків Смолій заявив, що національний регулятор не проводитиметься емісію грошової маси для фінансування дефіциту державного бюджету.

Національний банк не планує фінансувати бюджет через операції з державними облігаціями (ОВДП) на первинному або вторинному ринку. Ефекти від прямого фінансування бюджету у вигляді розгортання девальваційний-інфляційної спіралі добре відомі тим українцям, які пам’ятають 90-і роки. Тому, повертатися до цієї практики немає сенсу “, – зазначив Смолій.

Однак 31 березня Рада Національного банку ухвалила цікаве рішення . Згідно з документом, з НБУ знято заборону на покупку державних цінних паперів і проведення операцій, які можуть мати ознаки прямої або непрямої підтримки бюджетних витрат, а також відмовитися від встановлення верхньої межі обсягу держпаперів в портфелі центробанку.

У рекомендаціях Правлінню Нацбанку, зокрема зазначено:

– п. 1.2 “ Знизити норму обов’язкового резервування банками для валютних коштів з метою їх залучення і утримання в банківській системі України “;

– п. 1.4 “ Оперативно визначити і доповісти Раді НБУ про можливі обсяги проведення операція Національного банку з ОВДП на вторинному ринку цінних паперів, які не будуть нести загрози для забезпечення фінансової стабільності, і провести аналіз впливу цих операцій на показники зовнішньоекономічної стійкості і соціально-економічного розвитку України “;

– п. 2.3 “ Розглянути можливість тимчасового зниження нормативу коефіцієнта покриття ліквідності “;

– п. 3.2 “ Підготувати план дій на випадок різкого відтоку капіталу, включно з можливістю введення обмежень на рух капіталу, в тому числі обов’язкового продажу валютної виручки на міжбанківському валютному ринку і скорочення граничного терміну розрахунків за операціями експорту та імпорту товарів “.

Емісійна допомогу “білим людям”

Не варто забувати, що Нацбанк – незалежний орган і не підпорядковується уряду. Але ось щодо незалежності НБУ від МВФ такої впевненості немає – від слова “зовсім”.

Якщо Смолій заявляє, що НБУ не включатимуть верстат для поповнення бюджету, тоді виникає питання, для чого приймалося вищеописане рішення Ради нацрегулятора з подібними рекомендаціями?

Можливо, Правління Національного банку таки готує здійснення емісії гривні, але не для наповнення бюджету, а під покупку ОВДП у резидентів на вторинному ринку. При поточних тенденціях продажу валюти експортерами та населенням в умовах карантину, проведення повномасштабної спецоперації по евакуації іноземних спекулянтів з українського ринку дуже ймовірне. Нацбанк і його друкарський верстат здатні забезпечити потрібну гривневу ліквідність і викупити у іноземців їх портфель облігацій.

Безумовно, в таких умовах, НБУ витратить можливість провести планову емісію не для затикання зростаючих дірок в бюджеті, а для надання послуги зовнішнім фінансовим “друзям”. Продавши гривневі ОВДП, спекулянти хлинуть на валютний міжбанківський ринок і почнуть змітати долар для втечі з України. Це створить дуже серйозний тиск на курс. НБУ знову доведеться витрачати значні суми із золотовалютних резервів для задоволення попиту і стримування різкої девальвації гривні. В результаті Нацбанку доведеться витратити стільки ж скільки МВФ обіцяє Україні за офіційною кредитної лінії.

Якщо подібний сценарій “спонтанного альтруїзму” дійсно буде спровокований Нацбанком, то Україну чекають ще більш серйозні економічні труднощі. Зате активи іноземних” інвесторів “будуть в повному порядку і безпеки.